SadSvit, Паліндром - Була весна

Мої руки по кишеням і заспані усі слова
Я розівчився жартувати коли кінчалася зима
Невміло стрітив весну і боявся бути чесним
Світ побачив стільки зла, що висох і зробився черствим

Але я ношу йому воду у руках
По дорозі розливаю...
Цілу ніч ти знов не спав
Повернись, може досить?
На цій війні була весна
І пахнув цвіт - твої коси

Зупинись, і не кажи мені бувай
Знову так ранить слово 'прощавай'
Пам'ятаю дивовижний ранній смак
Але хто ж знав що це був останній долі знак