Kovalevskiy, Raphail - Чаклун

Він зачаклує її поглядом,
Він зачаклує своїм холодом,
І я лечу до неї-неї з квітами.
До неї близько, а вона на відстані
Нащо я повірив в наші почуття
Дарував дарував собі надію я
Оу забуваю її оуо
Все минає, все минає, ти знай
Як так сталось, що ти знов одна
Лечу до тебе, ти така сумна
Залишитися, доторкнутися
Я же бачу їй так хочеться

Я вірив і терпів
Стиснув зуби через біль
Кричала всім, що не така, як всі
Та всі проблеми тільки в твоїй голові
Але кому ти там потрібна без душі
Давай збреши мені, що не сумуєш
І не турбуйся, що дала йому піти
Давай начистоту - не треба було вірити