Артем Лоік - Брат

Як ми бились і стояли тоді,
я життя б своє довірив тобі,
а ті суки тільки кодлом, за наказом когось,
зрозуміли це тоді, коли усе почалось…

Та не даром полірували турнік,
у крові, але веселі, молоді та дурні,
без вини, Боже, ти нас не вини,
ми стояли, а лежали вони!

Прикривай! Прикривай мене!
Най удар цей мене мине!
Бо ти брат назавжди мені
не по крові, а по війні!

Не по роду, а по душі,